ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Декабрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
       
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

МВФ змінює курс?

  674   0 29.08.2016, 12:00 | Статьи, Экономика
МВФ змінює курс?

Надходження в Україну чергового траншу від МВФ наразі під питанням. Нам чітко дали зрозуміти: не буде реформ і боротьби з корупцією - не  буде грошей. Утім  чиновників це не надто налякало, що доводять останні корупційні скандали, зокрема із запуском системи електронного декларування. Тим часом восени нам доведеться сплачувати відсотки за державним боргом, імпортувати енергоресурси. Експерти попереджають про ризики чергового витка економічної кризи та поглиблення нестабільності у валютно-фінансовій системі країни.

 

Міністерство фінансів розраховувало, що Рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалить рішення щодо виділення Україні третього траншу кредиту за програмою розширеного фінансування EFF до кінця серпня. Із такою оптимістичною заявою нещодавно виступив міністр фінансів України Олександр Данилюк. Утім прогноз голови фінансового відомства не справдився. Адже МВФ навіть не вніс розгляд українського питання у порядок денний своїх засідань до кінця серпня. Тож невідомо, коли ми отримаємо очікуваний 1 млрд доларів від МВФ, і чи нададуть нам ці кошти взагалі. «А без розблокування роботи з Фондом в Україну не зможуть зайти гроші й від інших фінансових інституцій, на які очікує Україна. Мова йде про мінімум 700 млн доларів з боку Європейського союзу, 1 млрд доларів - від Світового банку, ще 1 млрд доларів - кредитні гарантії  від Мінфіну США», - зазначив директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

 

Більше того, додає експерт, якщо співробітництво із МВФ не буде відновлено, для України закриються зовнішні ринки запозичення капіталу, або ж відсоток позики в такому разі буде вкрай високим - понад 10% річних. Так, наразі Україна платить за обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу близько 8% в рік, і така ставка є дуже високою, адже аналогічні виплати в Японії складають близько 0,5% річних, а США - 0,25%.

 

Поряд з тим, що співробітництво України із зовнішніми фінансовими інституціями знаходиться під питанням, восени потреба держави у закупівлі валюті зросте. На це є ряд причин. «Цієї осені ми маємо виплатити мінімум 600 млн доларів відсотків за купоном по європейським облігаціям,  які були реструктуризовані попереднім складом Мінфіну. Адже, не дивлячись на колосальні кризові явища, ми аж до 2019 року повинні погашати ці відсотки двічі на рік. І це - одна із великих помилок, допущених при реструктуризації держборгу. Окрім цього, восени настане час здійснювати виплати по іншим зовнішнім державним і гарантованих державою боргам перед

міжнародними фінансовими інституціями. Це, своєю чергою, спричинюватиме тиск на гривню», - зазначає Олег Устенко.

 

Окрім того, у другому півріччі зросте потреба України в енергетичному імпорті. Основну його частину, за словами аналітика Concorde Capital  Олександра Паращія, складе закупівля природного газу для закачування у сховища. «Згідно з підрахунками, для проходження опалювального сезону нам потрібно закупити 11-12 млрд кубометрів газу. За перше півріччя було імпортовано всього 3 млрд кубометрів, тобто до кінця року треба буде закачати ще 8 млрд кубометрів. На це знадобиться близько 1,6 млрд доларів. «Нафтогаз» купуватиме валюту на міжбанківському валютному ринку, що, безумовно, матиме негативний вплив на формування курсу гривні. Варто додати, що нам, швидше за все, потрібно буде також імпортувати вугілля, хоча поки незрозуміло, в яких об'ємах. Окрім того, виникне додаткова потреба в паливі для атомних станцій. Якщо враховувати той факт, що неенергетичний імпорт у першому півріччі збільшився на 10%, то очевидно, що об'єми імпорту, за який треба розраховуватися валютою,  за підсумками року суттєво виростуть. При цьому експорт навряд чи збільшиться, що призведе до поглиблення дефіциту торгового балансу в Україні і додаткового тиску на національну грошову одиницю», - каже «ВВ» Олександр Паращій.

 

 

Тож, за його прогнозом, до кінця року долар коштуватиме близько 27 гривень. Причому різкі девальваційні процеси можуть розпочатися вже з середини вересня у випадку, якщо до того часу не буде чіткого розуміння, коли ми отримаємо гроші від МВФ.

 

Звичайно, для здійснення обов'язкових виплат держава може «залізти» у свої золотовалютні резерви, загальний об'єм яких наразі сягає приблизно 14 млрд доларів. Економісти кажуть, що такий об'єм золотовалютного фонду перекриває 3,5 місяця імпорту, і це свідчить, що ситуація із фінансовою стабільністю країни знаходиться у контрольованій зоні. Однак Олег Устенко прогнозує, що восени може скластися ситуація, коли із ЗВР для здійснення обов'язкових виплат доведеться вийняти близько 3 млрд доларів, а це може спричинити серйозні економічні проблеми.

 

«Справа в тому, що наразі на руках в українського приватного сектору знаходиться близько 100 млрд зовнішніх кредитів. А внаслідок ірраціональної поведінки фінансових ринків кредитори можуть вимагати отримати частину своїх грошей назад. І приватний сектор, своєю чергою, вимагатиме віддачі від України ще порядку 1-3 млрд доларів. Тоді резерви, які й без цього ризикують опуститися до 11 млрд доларів, можуть дійти до 8 млрд доларів. А це вже  вкрай критична позначка, що може викликати в подальшому серйозні економічні проблеми і різке коливання курсу», - пояснює Устенко.

 

У такому разі, продовжує економіст, в Україні не уникнути інфляційного сплеску. «Наш прогноз по інфляції - не 12,6%, закладені Мінфіном, а 15% за підсумками року. Варто зауважити, що в Україні є ряд споживачів, які через транмісійний механізм відчують інфляцію не у 15%, а вдвічі більшу. Адже близько п'ятої частини українського споживчого кошика - це імпорт, напряму залежний від курсу валюти.  І близько половини ваги споживчого кошика складають продукти харчування. Тобто, постраждають від інфляції в першу чергу соціально незахищені верстви населення,  яких через те, що гривня вже втратила дві треті своєї вартості, стало набагато більше», - відзначає Устенко.

 

Такий негативний сценарій, за словами експерта, може вивести гривню на позначку «30 плюс», що викличе соціальну напругу в суспільстві та матиме вплив на політичну стабільність. 

 

Вірогідність продовження співробітництва з МВФ найближчим часом, та, відповідно, перекриття фінансових потреб України за рахунок нових позичок від міжнародних фінансових інституцій Устенко оцінює у 85%. У такому випадку ми можемо розраховувати на курс 25-27 гривень за долар до кінця року.

 

Утім, за словами Олега Устенко, якщо Україна почне стрімко рухатися на шляху реформ, то в країну, окрім зовнішнього кредитного ресурсу, заходитимуть серйозні інвестиції: «Це можуть бути навіть українські гроші, які були раніше виведені з країни. Якщо ми отримаємо близько 3-5 млрд доларів інвестицій до кінця року, можна очікувати укріплення національної грошової одиниці  до 22-24 грн за долар».

 

 Щоправда, на вірогідність розвитку такого сценарію експерт дає не більше 5%. Адже саме відсутність структурних реформ та боротьби з корупцією в країні директор-розпорядник Міжнародного валютного Фонду Крістін Лагард назвала основним каменем спотикання на шляху отримання чергового траншу від МВФ. Так, українська влада не виконала ряд зобов'язань, узятих на себе в рамках співробітництва з Фондом. Можна згадати, що урядовці обіцяли МВФ знизити регуляторне навантаження на бізнес, однак, згідно індексу легкості ведення бізнесу (Ease of Doing Business), цього так і не відбулося. Те саме стосується реформування солідарної пенсійної системи  у трьохрівневу. Експерти вважають, що масла у вогонь щодо співробітництва Фонда з Україною останнім часом підлив конфлікт між ГПУ і НАБУ, а також скандал із запуском системи електронного декларування. «Окрім того, ми не перевели систему продажу банківських активів на прозору і чесну, система електронних закупівель «ProZorro» запрацювала, але вона допускає маніпуляції в руках шахраїв. Загалом ми не очистили державні інституції від крадіїв, не повернули в казну виведені ними величезні кошти, не вирішили проблеми з відмиванням грошей у офшори», - додає «ВВ» економіст Олександр Савченко.

 

На його думку, на рішення МВФ щодо співпраці з Україною міг негативно вплинути факт розробки Мінфіном проекту змін до Податкового кодексу без узгодження з бюджетом на наступний рік.  «Мало того, що ці зміни носять несистемний характер і не ведуть до прозорості ведення бізнесу та зменшення податкового тиску. Так ще й принципово неправильно пропонувати зміни до Податкового кодексу, а потім намагатися сформувати бездефіцитний бюджет. Треба починати із розрахунку державних витрат на наступний рік, і виходячи з цього  змінювати податкову базу. Така ситуація лякає МВФ, який вимагає зменшення дефіциту державного кошторису. Адже ця нестача фінансується виключно за рахунок міжнародних фінансових організацій, через що боргове навантаження на країну зростає. У цьому контексті існують ризики, що МВФ прийматиме рішення щодо продовження співпраці з Україною аж після прийняття бюджету на наступний рік», - вважає  Олександр Савченко.

 

Щодо курсу гривні, то, за його словами, однією з основних причин девальвації наразі є скупка валюти Нацбанком. «Окрім того, існують ризики, що для виконання бюджету НБУ і Мінфін, як і в попередні роки, можуть вдатися до штучного зниження курсу гривні. Якщо відомства змінять свою політику на більш коректу, то гривня стабілізується і ми можемо закінчити рік на рівні «25 плюс-мінус 1 гривня» за долар», - прогнозує Савченко.

 

Експерти сходяться на думці, що наразі Україна знаходиться не в тій ситуації, щоб ризикувати співробітництвом з МВФ. Однак чергові вливання від міжнародних фінансових інституцій можуть вирішити проблему, коли платити треба «тут і зараз». А брати в борг, не намагаючись вийти на траєкторію стрімкого економічного росту, ми вже не можемо. «Завдання, яке стоїть перед урядом, - вивести країну мінімум на 5% росту ВВП щороку, - зазначає Устенко. -  В іншому випадку ми не зможемо обслуговувати наші зовнішні борги. У той же час за підсумками першого кварталу цього року економічне зростання склало лише 0,1%, а в другому кварталі - 1,5%. Тобто, у 3-4-му кварталах ми маємо йти набагато швидшими темпами, щоб вийти хоча б на прогнозований Мінфіном ріст близько 2%. І навіть цього недостатньо. Адже поїзд світової економіки в поточному році рухається зі швидкістю 3% росту, і за таких показників дистанція між світовою та українською економіками збільшуватиметься з року в рік».

 

Вікторія ЧАЙКА 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Декабрь 2017 (463)
Ноябрь 2017 (908)
Октябрь 2017 (272)
Сентябрь 2017 (2872)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области