ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Декабрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
       

Політика злиднів від уряду Гройсмана

  376   0 04.07.2016, 11:15 | Статьи, Экономика
Політика злиднів від уряду Гройсмана

З поданням проекту «Основних напрямів бюджетної політики» на 2017 рік Кабінет міністрів запізнився на три місяці. Згідно з нормами Бюджетного кодексу, Мінфін мав узгодити його до 1 квітня. Та остаточний варіант бюджетної резолюції міністр фінансів Олександр Данилюк презентував лише під час засідання уряду 24 червня.

Цей документ є своєрідним орієнтиром для підготовки держбюджету на наступний рік. Тож якщо вже на цьому етапі бюджетного процесу урядовці дозволяють собі таке затягування часу, можна лише уявити, що нас очікуватиме під час ухвалення основного кошторису. Очевидно, чиновники вирішили не зраджувати добрій традиції підносити українцям під ялинку подарунок у вигляді прийнятого, як кажуть, на коліні бюджету.

Утім, у Мінфіні виправдовуються, що зволікання із бюджетною резолюцією пов'язане зі складним процесом узгодження держвидатків з іншими відомствами. Простіше кажучи, міністерства просили багато грошей, тож багатьом довелося відмовляти.

Так, до Мінфіну звернулося Міністерство аграрної політики та продовольства із запитом щодо держпідтримки сільгоспвиробників на рівні 1% від об'єму виробництва валової продукції сільського господарства. На це чиновники Міністерства фінансів нагадали, що цьогоріч сільгоспвиробники таких «привілеїв» не мають, але якось же виживають - то, мовляв, навіщо в майбутньому? Однак врешті-решт якимось дивом у бюджетній резолюції таки була врахована позиція щодо фінансування фонду підтримки фермерських господарств.

Та це ще зовсім не означає, що гроші на ці цілі у держави знайдуться. Як уточнила заступник міністра фінансів Оксана Маркова, держпідтримка може бути перекладена на місцеві бюджети. Наприклад, у кошторисі на цей рік на кредитування фермерських господарств передбачено менше як 16 млн коштів, утім, як свідчить звіт Держказначейства, з січня по квітень не було перераховано ні копійки.

Загалом, окрім уже згаданої позиції, у Мінфіні погодилися на додаткове виділення наступного року коштів для формування фондів енергоефективності та регіонального розвитку, дорожнього фонду.

Як зазначає голова комітету економістів України Андрій Новак, «Основні напрями бюджетної політики» - скоріше декларативний документ, тож ніхто не гарантує, що під час ухвалення кошторису-2017 чиновники «не забудуть» про вже прописані норми: «Головна функція бюджетної резолюції - отримати зворотну реакцію суспільства на наміри уряду. Юридичну силу має лише Державний бюджет, і виключно на його основі можна робити висновки про те, чи зміниться у нас бюджетна та податкова політика».

Водночас Мінфін розробив так звані індикативні прогнозні показники на 2017-2019 роки, що в ідеалі мають визначати орієнтири розвитку економіки. «У Японії та країнах Євросоюзу існує семирічне економічне планування. Річ у тім, що цикли державного та бізнес-планування повинні синхронізуватися. А трирічне планування є неефективним хоча б тому, що інвестори, входячи в країну, розробляють план розвитку щонайменше на 5-10 років», - каже Новак.

Попри все, документ передбачає, що темпи зростання ВВП наступного року становитимуть 3%, а в 2018-му та 2019 роках - 4%.

«Це просто смішні показники розвитку, - зазначає президент Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко. - Для України зростання ВВП на 3% - це все одно, що для США - мінус 4%. За такої ситуації ми залишимося найбіднішими з-поміж усіх інших країн розвиненого світу. Та навіть якщо ми хочемо мати 4% зростання, необхідно, щоб банківське кредитування збільшилося десь на 15-20%, плюс потекли прямі іноземні інвестиції. А нині банківська система взагалі деморалізована. Поки що немає жодних заходів з боку уряду та НБУ, які б могли сприяти економічному зростанню».

На «розробку та реалізацію державних інвестиційних проектів у пріоритетних сферах» передбачено... аж 1 млрд грн на рік протягом 2017-2019 років.

«Інвестування з боку держави в Україні щороку має сягати 100 млрд грн. Тож запланована урядом сума ніяк не вплине на формування привабливого інвестклімату», - вважає Савченко.

«На такі кошти нині не збудуєш навіть готель серйозного рівня, не кажучи вже про стимулювання економіки», - додає Новак.

Розраховано, що граничний обсяг дефіциту Державного бюджету наступного року становитиме 3%, а в 2018-2019 роках - 2,5% та 2,3% відповідно. Олександр Савченко нагадує, що це вимоги МВФ: «Таких показників реально можна досягнути за рахунок підвищення тарифів, яке ми спостерігаємо, коли система ЖКГ і «Нафтогаз» стають надприбутковими структурами. До того ж, уряд збирається економити на людях, адже до його планів не входить зростання мінімальної пенсії та заробітної платні».

Так, у згаданому документі передбачено, що мінімальна заробітна плата протягом трьох найближчих років має бути не нижчою за розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас підвищення прожиткового мінімуму, згідно з планами чиновників, у 2017 році має скласти «не менше ніж два відсоткові пункти показника прогнозного індексу споживчих цін», а у 2018-2019 роках - «має відбуватися вищими темпами, ніж прогнозний індекс споживчих цін».

«Вартість споживчого набору, за яким розраховують прожитковий мінімум, в Україні давно потрібно переглянути, бо він не відповідає  реаліям. Чимало домогосподарств більші суми витрачають на оплату житлово-комунальних послуг, - зазначає Андрій Новак. - А розмір мінімальної зарплатні варто встановлювати відповідно до нинішнього, а не застарілого прожиткового мінімуму».  

Цікавим є прогнозований урядом курс гривні на наступні три роки. Так, чиновники вже запланували, що в 2017-му один долар США коштуватиме 27,2 грн, у 2018-му - 27,8 грн, а в 2019-му - 28,1 грн.

«Це означає, що Кабмін разом із НБУ мають на меті продовжувати наповнювати бюджет за рахунок девальвації, - каже Новак. - Окрім того, падіння національної валюти грає на руку власникам фінансово-промислових груп, які є основними експортерами. Два роки тому експортер, продавши на світовому ринку, наприклад, метал на суму 1 млрд доларів, отримав би 8 млрд грн. А зараз, продавши той самий об'єм металу за той самий 1 млрд доларів, він має 24 млрд грн, наступного року, відповідно, матиме вже 27 млрд грн. Прибуток колосальний, попри інфляцію».

«Якби в нас була адекватна економічна та монетарна політика, то гривня б зміцніла. Тоді б інфляція була не набагато вищою, ніж у США - близько нуля. Новий уряд поки що не провадить належної економічної політики. Тож гривня падатиме далі, а українська економіка зможе витиснути не більше як 1-2% щорічного зростання, та й то - за рахунок покращення умов зовнішньої торгівлі, коли піднялися ціни на метал і зерно. Бо за відсутності держрегулювання ми повністю залежимо від зовнішньої кон'юнктури».

 

Кіра ВИНОГРАДОВА

gazetavv.com 

Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Декабрь 2017 (584)
Ноябрь 2017 (908)
Октябрь 2017 (272)
Сентябрь 2017 (2872)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области