ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Сентябрь 2017    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
         

Жорж — убивця Олександра

  471   0 07.06.2012, 13:23 | Статьи, Культура
Жорж — убивця Олександра Трагічна доля доньки стала для Дантеса найстрашнішою карою за дуель на Чорній річці

6 червня виповнилося 213 років від дня народження Пушкіна, який помер у 37-річному віці в страшних муках після важкого поранення на дуелі. А як склалася доля того, хто вкоротив йому життя, про кого Михайло Лермонтов писав: «Пустое сердце бьется ровно, в руке не дрогнул пистолет», тобто гвардії поручика, кавалергарда Жоржа Дантеса (Геккерна)? І взагалі, ким була людина, котра згасила яскраве полум’я поезії? Чи жалкував Дантес про свій вчинок?
Жорж — убивця Олександра
Шибеницю замінили вигнанням
За вбивство російського поета Військовий суд засудив барона Жоржа Дантеса (Геккерна) до страти через повішання. Але командири гвардійських полків, враховуючи молодість француза, запропонували цареві замінити шибеницю розжалуванням у рядові й відправити підсудного до віддаленого гарнізону.«Быть по сему, — наклав резолюцію Микола І. — Но рядового Геккерна, как не русского подданого, выслать с жандармом за границу…»Убивця Пушкіна тоді уник шибениці. Та не вдалося йому оминути найстрашнішої кари — помсти долі. Ось уже сім поколінь Дантесів з жахом позирають на пістолет, із якого в той страшний день стріляв їхній предок, — тоді 25-річний вродливий, самовпевнений авантюрист, котрий приїхав до Росії, за висловом Михайла Лермонтова, «...на ловлю счастья и чинов...» і драма життя котрого стала сімейним прокляттям.

«Чи він жив із Геккерном, чи Геккерн жив з ним...»
У 1833 році голландський посланник в Росії барон Луї Борхард де Геккерн, повертаючись до місця служби із відпустки, зупинився в готелі одного з німецьких міст. Йому повідомили, що в сусідньому номері перебуває хворий французький офіцер, який теж прямує до Росії. Цей високий, білявий, дуже вродливий юнак і був Дантесом. Так відбулося їхнє знайомство. Геккерн запропонував Жоржу разом їхати до Петербурга, а 1836 року… всиновив його. Аби домогтися дозволу на усиновлення (Геккерну тоді було лише 42 роки, а Дантесу — 24), барон отримав у Голландії відповідний королівський указ на право Жоржу взяти ім’я, титул і герб Геккернів.Мотиви створення цієї нової сім’ї покриті імлою, надто коли врахувати те, що рідний батько Дантеса на той час був живий. Французький біограф Дантеса Луї Метман писав, що барон Геккерн, «вражений розумом і красою Жоржа, пройнявся турботою про нього...»Та чи не було іншої причини захоплення голландця вродливим юнаком? Багато що пояснюють спогади, залишені князем А. В. Трубецьким, який служив в одному кавалергардському полку з Дантесом. Зокрема, він писав своєму товаришу по службі: «За ним (Дантесом. — Прим. авт.) водилися витівки, але цілком невинні й властиві молоді, окрім однієї, про яку ми дізналися значно пізніше. Не знаю, як сказати, чи він жив із Геккерном, чи Геккерн жив з ним...»
(Зазначу, що випадки нетрадиційних статевих стосунків були тоді доволі чисельними саме в дипломатичних колах.)

Старий зелений мундир…
Після того як Жоржа Дантеса вигнали з Росії, він замешкав у Парижі, згодом зайнявся політикою і за Наполеона ІІІ навіть був сенатором Франції.
20 червня 1899 року в дні святкування столітнього ювілею Пушкіна кореспондент петербурзької газети «Новое время» зустрівся у Парижі з сином Дантеса, також Жоржем. «Наша сім’я, — розповів Дантес-молодший, — набула сумної популярності через дуель, у якій від руки батька загинув найвидатніший поет Росії. Впродовж усього свого довгого життя (а помер він на 86-му році) батько страждав від усвідомлення скоєного. Він завжди повторював, що дуель стала його найбільшим нещастям. Одне лише згадування імені Пушкіна викликало на його обличчі судому...Одружившись із Катериною Гончаровою (старшою сестрою Наталії Миколаївни, дружини Пушкіна. — Прим. авт.), батько перестав бувати в будинку Пушкіна за його вимогою...»Одруження Дантеса з Катериною відбулося за 17 днів до дуелі. Від цього шлюбу Дантес мав трьох дочок і одного сина, якому й належить ця розповідь. При його народженні мати померла.«Чи зустрічався ваш батько з Наталією Миколаївною після дуелі?» — запитав Дантеса-молодшого кореспондент «Нового времени». «Якось випадково тут, у Парижі, — відповів Жорж. — Мені було 12 років, і я йшов з батьком вулицею Миру. Раптом помітив, що він зблід, різко відсахнувся. Назустріч нам крокувала струнка білявка. Помітивши нас, вона теж на мить зупинилася, зробила крок у наш бік, але потім обійшла нас.

Батько мій продовжував стояти наче вкопаний. Не усвідомлюючи, до кого звертається, він запитав мене:
— Знаєш, хто це? Це — Наташа.
— Хто така Наташа? — поцікавився я. Але він уже отямився і відповів:
— Твоя тітка, сестра твоєї матері.
Це ім’я вразило мене в саме серце. (Наталія Миколаївна через чотири роки після дуелі вийшла заміж за Ланського, народила йому трьох доньок і померла 26 листопада 1863 року від запалення легенів, на 51-му році життя.) З раннього дитинства я пам’ятав старий зелений мундир з червоним коміром, правий рукав його був роздертий, на нім виднілися сліди крові. Мені сказали, що в цьому мундирі батько бився на дуелі з Пушкіним і був поранений... Пушкін! Як це ім’я пов’язане з нашим...»

Доля Шарлотти
Дітям Дантеса не раз довелося відчути негативне ставлення до себе за вчинок батька. Якось навіть один росіянин викликав на дуель Жоржа Дантеса-молодшого і запропонував битися на таких умовах, як колись його татусь стрілявся з Пушкіним. Так вони й зробили. У цьому поєдинку Дантес-молодший поранив шанувальника поета…Але особливо трагічно склалася доля найменшої, улюбленої доньки Дантеса — Леонії-Шарлотти. Від природи вона була дуже обдарованою, захоплювалася наукою. Будучи дочкою сенатора і маючи доступ до королівського двору, де вирували гучні веселощі, вона віддавала перевагу вивченню курсу Паризького політехнічного інституту і, за оцінкою професорів цього закладу, мала найкращі знання серед студентів. Хоча дівчина народилася в Парижі, жила у французькій сім’ї і майже не знала співвітчизників своєї матері, вона самотужки опанувала російську мову, та так, що говорила і писала краще за багатьох росіян. Вона обожнювала Пушкіна, читала всі його твори, чимало поезій знала напам’ять.Дізнавшись все про фатальну дуель, Леонія-Шарлотта зненавиділа батька. Під час однієї драматичної сімейної сцени вона назвала його вбивцею і після цього ніколи з ним не розмовляла. Згодом у неї стали повторюватися вибухи шаленого гніву, що змінювалися глибокою меланхолією. Вона перетворила свою кімнату на молитовню. Перед аналоєм (столик, на якому під час церковної служби лежать богослужебні книги) у неї висів великий портрет Пушкіна, на стінах також були зображення поета. Донька Дантеса молилася перед образом вбитого батьком генія…30 червня 1888 року Леонія-Шарлотта померла в божевільні. Трагічна доля улюбленої дитини стала для Жоржа Дантеса найстрашнішою карою за дуель на Чорній річці.

Едуард ПРИШУТОВ
"Вечерние Вести"
Погода;, Новости;, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
Погода, Новости, загрузка...

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Сентябрь 2017 (2852)
Август 2017 (4339)
Июль 2017 (4499)
Июнь 2017 (4060)
Май 2017 (4206)
Апрель 2017 (2361)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области